Фраза «у мене крутиться голова» — одна з найпоширеніших скарг, з якою пацієнти приходять до кабінету лікаря. Під цим єдиним виразом може приховуватися кілька десятків абсолютно різних причин. Проте головне завдання спеціаліста полягає в тому, щоб без призначення сотні зайвих обстежень одразу виокремити три найімовірніші стани. Адже те, що для пацієнта звучить однаково, для лікаря означає різні порушення вестибулярної функції.
Як правильно зрозуміти свої відчуття та допомогти лікарю звузити коло діагностичного пошуку? Усі порушення можна розділити на три окремі групи.
Що може ховатися за словами «крутиться голова»
1. Запаморочення (Dizziness): слабкість і відчуття перед непритомністю
Цей стан пацієнти описують як відчуття загальної слабкості, нестабільності, втоми, нахилу чи дисбалансу, схоже на стан перед непритомністю.
Найчастіші причини запаморочення:
ортостатична гіпотензія (пов’язана з низьким рівнем артеріального тиску при різкому вставанні);
прийом певних лікарських препаратів;
аритмії, підвищення артеріального тиску;
захворювання шийного відділу хребта;
анемія та низький рівень глюкози в крові;
перевтома, недосипання, хронічний стрес;
панічні атаки, що супроводжуються гіпервентиляцією.
Радимо також прочитати: Головний біль, мігрень і шум у вухах: прості способи швидкого полегшення
На відміну від звичайної слабкості, вертиго — це ілюзорне відчуття руху предметів навколо вас або ж обертання власного тіла у просторі, що нагадує стан після катання на каруселі. Найчастіше воно пов’язане з патологіями внутрішнього вуха.
Головний лідер серед таких причин — доброякісне позиційне пароксизмальне головокружіння (ДППГ). Це короткочасні епізоди вираженого вертиго, які виникають переважно вранці після сну і чітко пов’язані з певним положенням голови.
Важливо: ДППГ — абсолютно нетяжка патологія, яку можна легко усунути прямо на прийомі у лікаря. На жаль, налякані пацієнти часто проводять цілі дні в ліжку, не рухаються або самостійно приймають абсолютно непотрібні їм препарати. Для лікування ДППГ використовуються виключно позиційні маневри.
Інші причини вертиго:
Вестибулярний нейроніт: стійке головокружіння з різким початком, яке супроводжується нудотою та блюванням, не залежить від положення голови і не поєднане з порушенням слуху (часто виникає після вірусної інфекції).
Хвороба Меньєра: стан, коли головокружіння поєднується зі зниженням слуху та шумом у вусі.
Вестибулярна мігрень: напади вертиго, асоційовані з головним болем (інколи трапляються і без нього), коли хворі скаржаться на «кружіння всередині голови».
Акустичні невриноми: патології, де насамперед спостерігається зниження слуху.
3. Порушення рівноваги (Imbalance)
Цей стан проявляється у вигляді зміненої ходи, помітного похитування або промахування під час спроби взяти будь-який предмет.
Порушення рівноваги може бути наслідком ураження мозочка (головного координаторного центру), стовбура мозку чи шляхів глибокої чутливості. Викликати його можуть такі процеси:
демієлінізуючі (наприклад, розсіяний склероз);
судинні (гострі чи хронічні порушення мозкового кровообігу);
токсичні (зокрема, вживання алкоголю);
пухлинні процеси.
Саме тому для лікаря критично важливо чітко зрозуміти: чи йдеться про запаморочення, чи про вертиго, чи про порушення функції координації рухів та рівноваги.
Як пацієнт може допомогти лікарю встановити діагноз?
Якщо у вас виникли подібні симптоми, зверніть увагу на деталі, які суттєво допоможуть медику під час огляду:
Чи є порушення слуху або координації?
Коли саме почалися симптоми та якою є їхня тривалість?
Що стало передумовою чи поштовхом для їх виникнення?
Чи приймали ви будь-які лікарські препарати напередодні?
У яких ситуаціях симптоми зменшуються, а коли — навпаки, посилюються?
Надавши цю інформацію, ви допоможете лікарю швидко встановити правильний діагноз та призначити ефективне лікування.
Радимо також прочитати: Дев’ять причин запаморочення і непритомності: коли бити тривогу
